звіт виробнича практика на підприємстві звіт

Звіт про практику: приклад і правила оформлення

Сьогодні ми пропонуємо поговорити про те, як правильно писати і оформляти звіт про практику. Приклади та витяги з робіт також будуть представлені вашій увазі.

Всі студенти без винятку проходять дані етапи:

Багато студентів намагаються підстрахуватися і замовити роботу у професіонала. Але, насправді нічого страшного в написанні звіту і випускної кваліфікаційної роботи немає. Ви можете самостійно переконатися, прочитавши цю статтю. Ми розповімо всі нюанси написання звіту про проходження практики. Приклади, взяті з реальних робіт, ви також зможете побачити. Пропонуємо приступити негайно.

Як написати звіт?

Кожна з трьох видів практики має свої особливості. Давайте коротко охарактеризуємо кожен з них.

Вирішальним етапом є написання звіту з практики на прикладі ТОВ. Якщо під час виробничої практики у студента був куратор, то зараз він може сподіватися тільки на свої сили. Зверніть увагу на те, що даний звіт повинен безпосередньо стосуватися теми дипломної роботи.

Більш детально ми розглянемо всі види далі. Але якими б вони різними не були, цілі завжди одні:

Завершенням практики є захист написаного звіту. Що викладач повинен у ньому побачити? Даний документ свідчить про те, чого навчився студент, якими професійними якостями він опанував за час проходження практики.

Звіт про практику, приклади уривків якого ви зможете побачити далі, є важливою роботою. Виходячи з того, що в ньому буде написано, викладач зможе зробити висновки про професійну підготовку студента. Тому звіт повинен бути написаний грамотно і якісно. Для цього потрібно:

Крім цього, все має бути оформлено по ГОСТу. Ми приділимо цьому увагу далі.

З чого почати?

Всі види практики починаються з отримання методичних матеріалів на випусковій кафедри університету. Це інструкція з правильного написання звіту.

Види звітів

Як вже говорилося раніше, всього студенту необхідно пройти три практики:

Структура ГОСТ

За ГОСТом звіт повинен містити не менше тридцяти п’яти і не більше сорока п’яти сторінок. У цей обсяг ви повинні компактно вмістити весь матеріал. Зверніть увагу на те, що введення повинно займати не більше трьох сторінок.

Структура згідно з ДЕСТами:

Що ж входить до основної частини звіту з практики на підприємстві? Приклад ви зможете побачити нижче.

2.1. Структура і склад активів.

2.2. Угруповання за рівнем ліквідності.

2.3. Аналіз по прибутковості.

Вимоги до оформлення

Оформлення згідно з ДЕСТами передбачає не тільки правильну структуризацію, а й відповідність вибору шрифту, розміру, грамотне розміщення графіки.

Як правило, зараз при написанні звіту користуються комп’ютером і текстовим редактором Word. Роздруковувати необхідно на аркушах формату A4. Шрифт роботи: Times New Roman. Основний текст: кегль 14, одинарний міжрядковий інтервал. Заголовки і підзаголовки: кегль 16, шрифт напівжирний.

Розділи та підрозділи

Вся робота повинна бути розділена на розділи і підрозділи. Зауважте, що за потреби в роботі можна включати пункти або списки.

При написанні звіту дуже важливо не забувати, що новий розділ починається з чистого аркуша. Вимоги до оформлення розділів: нумерація арабськими цифрами, вирівнювання по центру, шрифт напівжирний, шингл 16, букви прописні. Вимоги до оформлення підрозділів: нумерація арабськими цифрами, букви рядкові, вирівнювання по лівому краю, шрифт напівжирний, шингл 14.

Графічні елементи

Графічні елементи (картинки, схеми, таблиці, формули, креслення тощо), згідно з ДСТУ, можна вставити трьома різними способами:

Форма переказу

Зараз ви зможете побачити уривок, узятий зі звіту про практику. Приклад відповідає всім вимогам ГОСТ.

Активні операції банку становлять істотну частину операцій. Банк завдяки підтримці акціонерів постійно нарощує свої активи всю історію свого існування «.

Зверніть увагу на те, що неприпустимо у звіті вживання:

Пояснювальна записка

Крім усього перерахованого вище, необхідна пояснювальна записка, яка прикріплюється до звіту з виробничої практики. Приклад ви бачите на зображенні, представленому в цьому розділі статті.

Характеристика

У цьому розділі ви зможете побачити характеристику зі звіту з практики бухгалтера. Приклад, представлений на картинці вище, містить відгук-характеристику викладача від бази практики.

Цей документ не потрібен у звіті з навчальної практики. Як правило, в ньому міститься наступна інформація:

Щоденник

Як правило, форму для заповнення видається випусковою кафедрою. Заповнити її належить самим студентом.

Цей документ містить записи, які робить студент самостійно щодня протягом усього періоду проходження практики. Важливо не забувати ставити дати, завдання (на певний день) і результат виконання. Майте на увазі те, що ця інформація повинна підтверджуватися підписом і печаткою керівника практики від підприємства.

Захист звіту

Источник

Звіт виробнича практика на підприємстві звіт

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

«ПРИБРЕЖНЕНСЬКИЙ АГРАРНИЙ КОЛЕДЖ»

Звіт-щоденник проходження виробничої переддипломної практики

ІЗ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 5.10010102 “МОНТАЖ,

ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА РЕМОНТ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИХ

УСТАНОВОК В АГРОПРОМИСЛОВОМУ КОМПЛЕКСІ“

Студента групи ________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

(назва навчального закладу)

Місце проходження практики____________________________

Термін практики з ________________ по _________________

Від навчального закладу________________________________

КЕРІВНИК БАЗИ ПРАКТИКИ ПОВИНЕН:

1. Наказом призначити кваліфікованого спеціаліста для безпосереднього керівництва практикою.

2. Створити необхідні умови для виконання студентами програми практики; не допускати використання їх на посадах та роботах, що не відповідають програмі практики й майбутній спеціальності.

3. Забезпечити умови безпечної роботи студентів на кожному робочому місці. Проводити обов’язкові інструктажі з охорони праці. Забезпечити спецодягом, запобіжними засобами, лікувально-профілактичним обслуговуванням за нормами, встановленими для штатних працівників.

4. Надати студентам-практикантам і керівникам практики від навчального закладу можливість користуватись лабораторіями, кабінетами, майстернями, бібліотекою, технічною та іншою документацією, необхідною для виконання програми практики.

5. Забезпечити контроль за проходженням практики студентів. Про всі порушення трудової дисципліни, внутрішнього розпорядку та про інші порушення повідомляти навчальний заклад.

6. Дати характеристику на кожного студента-практиканта.

(Наказ Міністерства освіти України Від 8 квітня 1993 р. № 93)

Мета та завдання практики

Виробнича переддипломна практика завершує процес підготовки молодого спеціаліста до самостійної роботи в галузі електрифікації і автоматизації сільського господарства. Вона є заключною ланкою практичної підготовки спеціалістів перед дипломним проектуванням.

Під час виробничої переддипломної практики студенти повинні узагальнити і поглибити знання, одержані в процесі навчання, ознайомитись безпосередньо в сільськогосподарських та ремонтно-обслуговуючих підприємствах з новою технологією, організацією та технологією виробництва, набути умінь і навичок роботи із спеціальності, грамотно зібрати і підготувати матеріал для дипломного проектування.

Під час практики студенти працюють помічниками /дублерами/ молодшого спеціаліста, а також інших керівників сільського господарства, експлуатаційного або електроремонтного підприємства.

При цьому вони повинні:

1.1. Після прибуття на місце проходження виробничої практики одержати документи на працевлаштування.

1.2. Пройти інструктаж з техніки безпеки на виробництві до початку практики.

1.3. Підпорядковуватися діючим в господарстві правилам внутрішнього розпорядку дня.

1.4. Виконувати всі завдання, які передбачені програмою практики.

1.5. Добросовісно відноситись до праці, дотримуватися правил охорони праці і навколишнього середовища.

1.6. Систематично вести звіт-щоденник.

1.7. Брати участь у раціоналізаторській роботі і громадському житті колективу.

1.8. Зібрати необхідні матеріали для дипломного проектування.

Щоденний контроль за виконанням програми практики здійснюється керівниками практики від підприємства /господарства/ перевіряється і оцінюється якість роботи практикантів та виявляється рівень набутих ними практичних навичок.

Керівниками практики від підприємства зобов’язані бути головні енергетики, інженери-електрики, техніки-електрики господарств /підприємств/.

Під час практики студенти складають звіт-щоденник, який є звітом про виробничу переддипломну практику. Після закінчення практики разом з матеріалами, зібраними до дипломного проектування, звіт-щоденник подають у навчальний заклад. Керівник практики від підприємства /господарства/ повинен зробити висновок про якість проходження практики студентом.

Під час практики студент готує матеріал для дипломного проектування відповідно до переліку питань, передбачених завданням на дипломне проектування.

Студенти, яку не пройшли виробничої переддипломної практики або одержали від господарства /підприємства/ негативний відгук, не одержали заліку з практики, до дипломного проектування не допускаються і направляються на практику повторно.

НАБУТТЯ УМІНЬ

Після проходження переддипломної практики студент повинен Вміти:

Організувати роботу з монтажу, раціональної експлуатації і поточного ремонту електроустановок, електрообладнання і засобів автоматизації, яке використовується у сільськогосподарському виробництві.

Визначити економічно вигідні режими роботи електрообладнання і ефективно використовувати електричну енергію в с.-г. виробництві.

Розробляти графіки проведення планово-запобіжних ремонтів, профілактичних оглядів електроустановок і електрообладнання, організувати їх виконання.

Складати кошториси на монтаж і ремонт електроустановок на електрообладнання, оформляти наряди на виконання робіт.

Самостійно проводити монтаж і налагодження електрообладнання, а також керувати електроустановками, налагоджувати їх на різні режими роботи.

Володіти прийомами діагностики електроустановок, електрообладнання та безпосередньо брати участь у проведенні операцій технічного обслуговування і ремонту електрообладнання і засобів автоматизації.

Вміти використовувати контрольно-вимірювальні прилади та інструменти.

Складати поточні і річні звіти з технічної експлуатації та ремонту електроустановок і електрообладнання.

Оформляти наряд-допуск для виконання робіт у діючих електроустановках і здійснювати допуск ремонтної бригади до роботи.

Приймати грунтовні рішення, контролювати їх виконання.

Впроваджувати досягнення науки і передового досвіду у виробництві.

Здійснювати контроль за додержанням правил охорони праці, пожежної безпеки та навколишнього середовища.

Визволяти ушкодженого від дії електричного струму.

Подавати потерпілому першу долікарську допомогу при ушкодженні електричним струмом, при опіках, пораненні, кровотечі.

Систематизувати матеріал із виконання індивідуального завдання для дипломного проектування.

Організовувати ефективне використання електричної енергії.

Розподіл часу переддипломної практики

Кількість годин, дні

Ознайомлення з підприємством

Інструктажі з безпеки праці

Робота дублером молодшого спеціаліста техніка-електрика

Систематизація матеріалу згідно з темою дипломного

1. Тривалість робочого тижня в період переддипломної практики 40 година.

2. При наявності в господарстві вакантних місць студенти можуть займати штатну посаду, якщо робота на цій посаді буде задовольняти вимоги практики.

Зміст практики

Ознайомлення з підприємством, інструктаж з безпеки праці (1 день).

Ознайомлення з підприємством, бесіда з керівником підприємства і головним інженером, інструктаж з техніки безпеки, вивчення режиму роботи. Ознайомлення з досвідом виробництва с.-г. продукції, виробничими підрозділами, енергетичними показниками господарства, роботою служби енергетики, її структурою, станом електрифікації виробничих процесів.

Ознайомлення з принципом керування в господарстві організацією інженерної служби підрозділу, використання електрообладнання, матеріально-технічне постачання, ремонт і технічне обслуговування техніки. Організація праці і її нормування, система оплати праці і стимулювання, основи господарського розрахунку, орендні відносини. Визначення і аналіз основних техніко-економічних показників підприємства і його основних підрозділів.

Вступний інструктаж з техніки безпеки (програма вступного інструктажу, хто його проводить, як оформляється).

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ВСТУПНОГО ІНСТРУКТАЖУ

1. Загальні відомості про підприємство, характерні особливості виробництва.

2. Загальні правила поведінки працюючих на території підприємства, у виробничих та допоміжних приміщеннях. Розташування основних цехів, служб допоміжних приміщень.

3. Основні положення Закону “ Про охорону праці”, Кодексу законів про працю та інших нормативних актів про охорону праці.

3.1. Трудовий договір, робочий час та час відпочинку, Охорона праці жінок та осіб молодше 18 років. Колективний договір /угода/, пільги та відшкодування за важкі та шкідливі умови праці.

3.2. Правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства, відповідальність за порушення цих правил.

3.3. Система управління охороною праці, державний нагляд та громадський контроль за охороною праці на підприємстві:

· обов’язки роботодавця з охорони праці;

· обов’язки працівника щодо виконання вимог нормативних актів про охорону праці;

· права працівника з охорони праці при укладанні трудової угоди та під час роботи на підприємстві;

· відповідальність працівника за порушення вимог з охорони праці;

· попередні та періодичні методичні огляди;

· соціальне страхування від нещасних випадків та профзахворювань;

· навчання питань з охорони праці.

4. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які характерні для цього виробництва, особливості їх дії на працюючих, Методи та засоби запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, засоби індивідуального та колективного захисту, знаки безпеки та сигналізації. Порядок і норми видачі засобів індивідуального захисту.

5. Основні вимоги виробничої санітарії та особистої гігієни.

6. Обставини та причини окремих характерних нещасних випадків та аварій, які сталися на підприємстві та інших аналогічних виробництвах через порушення вимог безпеки.

7. Порядок розслідування та оформлення нещасних випадків та професійних захворювань.

8. Пожежна безпека. Способи та засоби запобігання пожежам, вибухам, аваріям, дії персоналу при їх виникненні. Діючі документи з питань пожежної безпеки.

Виробничі дільниці, які найбільш небезпечні в пожежному відношенні. Протипожежний режим. Загальнооб’єктивні та цехові інструкції про заходи пожежної безпеки. Способи застосування первинних засобів пожежогасіння.

9. Перша допомога потерпілому. Дії працюючих при виникненні нещасного випадку на дільниці, у цеху.

10. Дії працюючих при виникненні екстремальних ситуацій.

ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПІДПРИЄМСТВОМ

Записати назву господарства, повну адресу, назву найближчої залізничної станції та відстань до неї, назву відділення Держбанку і розрахунковий рахунок, відстань до районного центру. Зазначити грунтово-кліматичну зону, виробничий напрям господарства, кількість відділень, бригад, ферм.

Источник

Реферат: Звіт про виробничу практику ТзОВ

Про виробничу практику

1.Загальна характеристика підприємства:

1.1 Характеристика Товариства з Обмеженою Відповідальністю “Брокер”;

1.2 Характеристика трудових ресурсів установи;

1.3 Характеристика фінансового стану установи.

2.Товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності:

2.1 Розділи та їх роль у класифікації товарів.

2.2 Рівні класифікації.

2.3 Примітки і пояснення.

2.4 Правила інтерпритації.

Висновки та пропозиції.

Вступ

Згідно з законом України “Про освіту” та галузевою складовою дер-жавного стандарту України з вищої освіти за напрямком підготовки “Менеджмент”, обов’язковою складовою освітньо-професійної підготовки студентів вищих навчальних закладів освіти є практична підготовка.

Відповідно виробнича практика є невід’ємною складовою практичної підготовки фахівця з менеджменту в митній справі.

Суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:

· Об’єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно із законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами не заборонено здійснювати господарську діяльність;

· Структурні одиниці суб’єктів господарської діяльності України, іноземних суб’єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно із законами України (філії, відділення тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України;

· Інші суб’єкти господарської діяльності, передбачені законами України.

Україна в особі її органів, місцеві органи влади й управління в особі ство-рених ними зовнішньоекономічних організацій, які беруть участь у господарській діяльності, а також інші держави, які беруть участь у господарській діяльності на території України, діють як юридичні особи згідно їз частиною 4 статті другої цього закону і законами України.

Розглянемо функціонування митних органів при здійсненні зов-нішньоекономічної діяльності на основі статті №13 закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”.

Україна здійснює митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності на своїй території. Митну політику України визначає Верховна Рада України.

Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності згідно їз цим Законом, законами України та міжнародними договорами України.

Територія України становить єдиний митний простір на якому діють митні правила України, з додержанням зобов’язань, що випливають з участі України в митному союзі.

Для того, щоб програма зовнішньоекономічної діяльності здійснювалась належним чином потрібно визначити міру відповідальності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Загальні засади відповідальності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності зазначені в статті №32. Україна як держава і всі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб’єкти господарської діяльності несуть відповідальність за порушення цього або пов’язаних з ним законів України та/або своїх зобов’язань, які випливають з договорів (контрактів), тільки на умовах і в порядку, визначених законами України.

Україна як держава не несе відповідальності за дії суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності не несуть відповідальності за дії України як держави.

Якщо Україна бере участь у зовнішньоекономічній діяльності як суб’єкт такої діяльності згідно зі статтею №3 цього Закону, вона несе відповідальність на загальних та рівноправних засадах з іншими суб’єктами зовнішньо-економічної діяльності.

Усі справи та питання щодо визначення відповідальності, які виникають при застосуванні цього та пов’язаних з ним законів України, підсудні судовим органам України.

Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб’єкти господарської діяльності мають право на судовий розгляд зазначених справ та питань.

Стаття №33: “У сфері зовнішньоекономічної діяльності, що визначається цим та пов’язаними з ним законами України, можуть застосовуватися такі види відповідальності:

Майнова відповідальність застосовується у формі матеріального відшкодування прямих, побічних збитків, упущеної вигоди, матеріального відшкодування моральної шкоди, а також майнових санкцій.

Якщо порушення суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб’єктами господарської діяльності цього або пов’язаних з ним законів України призвели до виникнення збитків, утрати вигоди або/та моральної шкоди в інших таких суб’єктів або держави, суб’єкти, що порушили закон, несуть матеріальну відповідальність у повному обсязі.

Кримінальна відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності запроваджується тільки у випадках, передбачених кримінальним законодавством України.

Отже прийнявши до уваги законодавчу базу щодо зовнішньоекономічної діяльності можна братись до розгляду робочої програми та поставлених перед нами завдань.

1. Загальна характеристика підприємства .

1.1 Х арактеристика товариства з обмеженою відповідальністю “ Брокер ” .

Товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) “Брокер” (надалі “Товариство”) створене на основі колективної форми власності в 22/03/01р., у відповідності до Закону України “Про господарські товариства”, Закону України “Про підприємства в Україні”.

Місце знаходження Товариства:

Україна, Івано-Франківська область,

м. Коломия, вул. Карпатська, 37.

Учасниками Товариства є: громадяни України:

1.Антонюк Віталій Романович;

2.Ткачук Любомир Любомирович;

3.Ткачук Галина Миколаївна.

Внутрішня організаційна структура Товариства має такий вигляд:

Діяльність Товариства здійснюється у відповідності до Закону України “Про господарські товариства”, інших законодавчих актів України, установчого договору про створення і діяльність Товариства і Статуту. Воно є юридичною особою, здійснює господарську та іншу діяльність від свого імені на принципах повного господарського розрахунку, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку з своїм найменуванням, необхідні штампи і власні бланки.

Товариство може набувати майнових та особистих немайнових прав, вступати в зобов’язання, виступати в суді, арбітражному суді та третейському суді від свого імені. Має право створювати на території України та за її межами філії, представництва, а також дочірні підприємства відповідно до чинного законодавства України, самостійно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у відповідності з чинним законодавством України.

Товариство не відповідає по зобов’язаннях держави і учасників. Держава не відповідає по зобов’язаннях Товариства. Учасники несуть відповідальність по зобов’язаннях Товариства в межах їх вкладів.

Метою Товариства є отримання прибутків від фінансово-господарської діяльності і задоволення на їх основі інтересів засновників, а також економічних і соціальних інтересів працівників, від здійснення виробничої діяльності та надання послуг населенню:

· Поставка продукції, виконання робіт, надання послуг в кредит, надання фінансової допомоги на умовах, передбачених домовленістю сторін;

· Купівля-продаж, обмін, лізингові та консигнаційні операції;

· Утворення власної виробничої бази для виробництва продукції, товарів, виконання та надання послуг, в тому числі шляхом участі в різного роду підприємствах (включаючи спільні підприємства та комерційні об’єднання);

· Здійснення бартерних (товарообмінних) операцій на території України та за її межами в порядку, встановленому законодавством;

· Фінансування проектно-дослідницьких робіт, розробки проектно-конструкторської документації, будівництва та експлуатації, готелів, магазинів, житлових будинків, спортивних комплексів та споруд, об’єктів соціального та культурно-побутового призначення;

· Вивчення споживчого попиту та пропозицій на товари та продукцію власного виробництва та третіх осіб, а також надання послуг і виконання робіт з маркетингу, інформаційно-консультаційна діяльність;

· Організація рекламно-видавницької, рекламно-виставкової, торгово-комерційної, редакційно-видавницької, екскурсійної та туристичної діяльності, в тому числі організація та проведення комерційних семінарів, бізнес-турів, виставок-продажів, аукціонів за участю вітчизняних та іноземних громадян і юридичних осіб;

· Здійснення від свого імені та за власний рахунок, а також за дорученням клієнтів торговельних та торговельно-посередницьких операцій щодо матеріальних цінностей, рухомого та нерухомого майна, цінних паперів, кредитних ресурсів та валюти, об’єктів інтелектуальної власності (брокерська діяльність), а також операцій щодо оптової та роздрібної купівлі-продажу (дилерська діяльність), в тому числі на товарних, товарно-сировинних, фондових та інших біржах на території України та за її межами;

· Організація роздрібної торгівлі та громадського харчування;

· Оптово-збутова та торгово-посередницька діяльність;

· Виконання ремонтно-будівельних робіт;

· Ремонт та технічне обслуговування автомобілів;

· Комісійна та роздрібна торгівля автомототехнікою;

· Маркетингові та брокерські послуги;

· Матеріально-технічне забезпечення ресурсами, сировиною, обладнанням підприємств та громадян;

· Надання транспортних послуг з перевезення вантажів та пасажирів власним і орендованим транспортом та міжнародні перевезення;

· Відкриття пунктів обміну валюти;

· Медичне обслуговування населення;

· Організація культурно-масового та спортивно-оздоровчого відпочинку, ігрового бізнесу, проведення конкурсів, лотерей;

· Закупівля сільгоспродукції у населення;

· Проведення благодійницьких міроприємств;

· Окремими видами підприємництва фірма займається тільки на підставі спеціальних дозволів (ліцензій);

· У випадках передбачених законодавством Товариство вибирає ліцензії на право займатися відповідними видами діяльності.

Для забезпечення діяльності Товариства за рахунок вкладів Учасників створюється статутний фонд у розмірі (одинадцять тисяч вісімсот гривнів).

Вклад кожного з Учасників становить:

1.Антонюк Віталій Романович 2950 грн. (25%)

2.Ткачук Галина Михайлівна 2950 грн. (25%)

3.Ткачук Любомир Любомирович 5900 грн. (50%)

Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного фонду. Збільшення статутного фонду може бути здійснено лише після внесення повністю всіма учасниками своїх вкладів.

Зменшення статутного фонду при наявності заперечень кредиторів товариства не допускається.

Рішення Товариства про збільшення розміру статутного фонду набирає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру, а при зменшенні розміру статутного фонду – не раніш як через три місяці після державної реєстрації і публікації про це в установленому порядку.

Додаткові внески учасників не впливають на розмір їх частки у статутному фонді, вказаному в цьому статуті і в установчому договорі.

Учасник Товариства може за згодою решти учасників відступити свою частку (її частину) одному, чи кільком учасникам цього Товариства або третім особам. Учасники Товариства користуються переважним правом придбання частки (її частини). Учасник, який її відступив, пропорційно їх часткам в статутному фонді або в іншому погодженому між ними розмірі. Передача частки (її частини) третім особам можлива тільки після повного внесення вкладу Учасником, який її відступає. Частка учасника товариства після повного внесення ним вкладу може бути придбана самим Товариством. У цьому разі воно зобов’язане передати її іншим Учасникам або третім особам в строк, що не перевищує 1-го року.

По одностайному рішенню зборів всіх учасників, Товариство має право здати в оренду, продати або подарувати набуте майно товариства як основних, так і обігових коштів другим юридичним, або фізичним особам.

При виході учасника з Товариства йому виплачується вартість частини майна Товариства, пропорційна його частці в статутному фонді.

Джерелами формування майна Товариства є:

• вклади Учасників в Статутний фонд;

• прибуток, одержаний від реалізації власної продукції, робіт і послуг та інших видів господарської діяльності;

• прибутки від реалізації цінних паперів, випущених в установленому порядку;

• цільових та інвестиційних безповоротних грошових і майнових внесків, добровільних пожертвувань, спонсорських внесків, які надходять від українських та іноземних організацій і громадян;

• інші джерела, не заборонені чинним законодавством України.

Учасники Товариства є власникамимайна, внесеного ними в Товариство, отриманих прибутків, а також іншого майна, одержаного або придбаного Товариством за іншими підставами, не забороненими чинним законодавством України.

Порядок розподілу прибутків визначається Договором про створення і діяльність Товариства.

1.2 Характеристика стану трудових ресурсів Товариства.

Вищим органом Товариства є загальні збори його учасників. Учасник Товариства вправі передати свої повноваження на зборах іншому Учаснику. Кожен Учасник має один голос.

Загальні збори Учасників Товариства обирають голову Товариства.

До компетенції загальних зборів Товариства належить:

а) визначення основних напрямків діяльності Товариства і затвердження його планів і звітів про їх виконання;

б) внесення змін до Статуту Товариства;

в) обрання та відкликання членів виконавчого органу і ревізійної комісії;

г) затвердження річних планів діяльності Товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, визначення порядку покриття збитків;

д) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів і положень;

е) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб Товариства;

є) затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів Товариства, визначення організаційної структури Товариства;

ж) визначення умов оплати праці службових осіб Товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв;

з) встановлення розміру, форми і порядку внесення Учасниками додаткових вкладів;

и) вирішення питання про придбання Товариством частки учасника;

і) виключення учасника з товариства та прийняття Учасника в товариство.

З питань, зазначених в підпунктах “а”, “б”, “і” цього пункту потрібна одностайність загальних зборів учасників. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що володіють у сукупності 60% голосів, а з питань, які потребують одностайності, – всі учасники. Загальні збори учасників Товариства скликаються не рідше двох разів на рік.

Прийняття рішень загальними зборами Учасників Товариства, а також скликання позачергових зборів та інші процедурні питання здійснюються у відповідності з вимогами Закону України “Про господарські товариства” і затвердженими правилами процедури.

Виконавчим органом Товариства є директор. Директор вирішує всі питання діяльності Товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції зборів учасників. Збори учасників можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції директора, який підзвітний зборам учасників і організовує виконання їх рішень. Він не вправі приймати рішення, обов’язкові для учасників Товариства.

Директор діє від імені Товариства в межах, встановлених Законом України “Про господарські товариства”, цим статутом і установчим договором. Має право без довіреності виконувати дії від імені Товариства.

Контроль за діяльністю директора здійснює ревізійна комісія, що утворюється зборами учасників Товариства. Директор не може бути членом ревізійної комісії, а також Головою загальних зборів учасників.

Зміни до установчих документів Товариства приймаються зборами його учасників. Зміни вважаються прийнятими при одностайності зборів учасників. Про зміни, які вносяться в установчі документи Товариства, Товариство зобов’язане повідомити орган, що провів реєстрацію.

З метою забезпечення виконання статутних завдань Товариство має право здійснювати експортно-імпортні операції, створювати спільні підприємства із закордонними фірмами і організаціями, відкривати філії, представництва за межами України.

Товариство забезпечує умови праці на робочому місці, безпеку технологічних процесів, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовується працівниками, а також санітарно-побутові умови відповідно нормативних актів про охорону праці.

Усі громадяни, які своєю працею беруть участь в діяльності Товариства на підставі трудового договору (контракту, угоди), а також на інших засадах, становлять трудовий колектив.Соціальні та трудові права трудового колективу Товариства гарантуються чинним законодавством України.

Реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) відбувається за рішенням зборів його учасників, при цьому вся сукупність прав та обов’язків Товариства переходить до його правонаступників.

Товариство ліквідується у випадках:

а) за рішенням зборів учасників Товариства;

б) за рішенням арбітражного суду у випадках:

— визнання його банкрутом;

— за поданням органів, що контролюють діяльність Товариства, у разі систематичного або групового порушення ним законодавства та інше.

Ліквідація Товариства провадиться призначеною ним ліквідаційною комісією, а у випадках банкрутства та припинення діяльності Товариства за рішенням суду або арбітражного суду – ліквідаційною комісією, що призначається цими органами.

1.3 Управління фінансовими ресурсами підприємства.

Стан і основні джерела формування майна підприємства можна побачити у зведеному звіті про фінансові результати за 2001 рік, а також порівнявши показники фінансової стійкості за три роки (1999; 2000; 2001).

Звіт про фінансові результати за 2001 рік.

(таб.1) Фінансові результати

За попередній період

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)

Інші операційні доходи

Інші операційні витрати

Фінансовий результат від операційної діяльності:

Інші фінансові доходи

Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:

Податок на прибуток від звичайної діяльності

Фінансові результати від звичайної діяльності:

* Передбачається, що надзвичайних доходів і витрат на підприємстві немає. *’

(таб.2) Показники фінансової стійкості підприємства

Власний ка-пітал і забезпе-чення

підсумок балансу ряд. 640

Власний капітал і забезпечен-

загальна су-ма зобов’я-зань

забезпече-ності влас-ними обо-ротними коштами

Власні оборотні кошти

ефектив-ності вико-ристання активів

Чистий прибуток ряд. 220 середня ве-личина ак-тивів ряд. 640П + ряд. 640К : 2

Коефіцієнт ефектив-ності ви-користан-ня власно-го капіта-лу

Чистий прибуток ряд, 220 середня величина власного капіталу ряд. 380П + ряд. 380К : 2

Коефіцієнт співвідно-шення не-оборотних та оборот-них акти-вів

Необоротні активи ряд, 08.0 оборотні активи ряд. 260

Основні правила інтерпретації Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД).

Однією з невід’ємних складових частин, як Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ГС) так і УКТ ЗЕД, є основні правила інтерпретації.

Згідно з вимогами ГС (відповідно і УКТ ЗЕД) класифікація товарів здійснюється в залежності від:

— матеріалу, з якого вони виготовлені;

— функцій, які ці товари виконують;

— належності до галузі промисловості;

— інших критеріїв, якщо вони спеціально обумовлені.

Основних правил інтерпретації шість. Перші п’ять призначенні для визначення товарної позиції (чотиризначного коду) товару. Правило 6 застосовується після того, як визначена товарна позиція, і служить для визначення процедури подальшого віднесення товару до відповідної субпозиції та підсубпозиції.

Застосовувати основні правила слід лише послідовно, переходячи від Правила 1 до Правила 2 (а), від Правила 2 (а) до Правила 2(6). Категорично не можна застосовувати Правило 3(6), не застосувавши послідовно Правила 1, 2(а), 2(6), 3(а). Перехід до наступного правила можливий лише в тому випадку, якщо попереднє не дає змоги визначити товарну позицію в якій класифікується товар. На жаль на практиці не враховують цю вимогу УКТ ЗЕД, застосовуючи те правило, яке дає швидку можливість класифікації, не зважаючи на не виконання вимог УКТ ЗЕД. Правило 6 застосовується лише у випадку визначення товарної позиції. Наприклад, у випадку визначеної товарної позиції за допомогою правила 2(6), для визначення відповідних субпозиції та підсубпозиції застосовується Правило 6.

Назви розділів, груп та підгруп наводяться лише для зручності користування. Для юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з текстів класифікаційних угруповань і відповідно до розділів чи груп і, якщо такі тексти не вимагають іншого, відповідно до таких положень.

УКТ ЗЕД є систематизованим переліком товарів міжнародної торгівлі. Ці товари в ній згруповано у розділи, групи й підгрупи, з найменуваннями, які вказують в стислій формі категорії або типи товарів, що охоплені цими розділами, групами та підгрупами. Однак, в багатьох випадках у розділі або у групі клсифікується таке різноманіття та кількість товарів, що їх всі неможливо охопити або перерахувати конкретно в найменуваннях.

Згідно з Правилом 1 класифікацію товару необхідно починати з пошуку коду товарної позиції, в текстовому описі якої фігурує найменування цього товару.

При класифікації товару недостатньо прочитати лише примітки до групи. Обов’язково необхідно прочитати примітки до розділу, які мають відношення до всіх груп цього розділу. Не завжди достатньо ознайомитись з примітками до одного розділу, тому що в інших розділах та групах, що мають відношення до подібних видів товарів, матеріалів, з яких вони виготовлені, або їх функцій, можуть бути примітки з інформацією стосовно класифікації цього товару.

а) Будь-яке посилання у назві класифікаційного угруповання на будь-який товар стосується також некомплектних чи незавершених виробів, за умови що вони мають основні характеристики комплектних чи завершених виробів, а також розглядається як посилання на комп­лектний чи завершений товар, поданий незібраним чи розібраним.

б) Будь-яке посилання у назві класифікаційного угруповання на будь-який матеріал чи сировину стосується також сумішей або з’єднань цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами або речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу або сировини розгдається як посилання на товари, які повністю або частково складаються з цього матеріалу або речовини. Класифікація товарів, які складаються більш ніж з одного матеріалу або речовини, здійснюється відповідно до положень Правила З.

(Товари, представлені в некомплектному або незавершеному вигляді)

І. Перша частина Правила 2а розширює вміст будь-якої товарної позиції, до якої відноситься конкретний товар, для включення в неї не тільки комплектного виробу, але і цього виробу в некомплектному або незавершеному вигляді, при умові, що в представленому вигляді цей виріб має основні характеристики комплектного або готового виробу.

II. Положення цього провила також поширюється на заготовки, якщо вони не виділені в конкретну товарну позицію. Під терміном «заготовка» розуміється виріб, не готовий для безпосереднього використання, який має приблизну форму або обриси готового виробу або частини, та який може бути використаний, крім виключних випадків, тільки для доробки в готовий виріб або частину.

Полуфабрикати, які не мають характерної форми готових виробів (такі як прутки, диски, труби і т.і.), не розглядаються як «заготовки».

IV. Деякі випадки, які підпадають під дане Правило, згадуються в загальних по­ложеннях до розділів або груп (наприклад, розділ XVI та групи 61,62, 86, 87 та 90).

V. Друга частина Правила 2 а передбачає, що комплектні або завершені (готові) вироби, представлені в незібраному або розібраному вигляді, класифікуються у тих же товарних позиціях, що і зібрані вироби..

VI. Дане Правило також відноситься до некомплектних або незавершених виробів, представлених у розібраному або незібраному вигляді, при умові, що вони розглядаються як комплектні або завершені виробництвом вироби в силу дії першої частини даного Правила.

VII. Згідно з даним Правилом, під термін «товари, представлені незібраними або розібраними» розуміються вироби, компоненти яких повинні збиратися з допомогою простого кріпильного матеріалу (Гвинтів, гайок, болтів тощо) або ж, наприклад, клепкою або зварюванням, при умові, що для цього потрібні лише прості складальні операції.

VIII. Випадки, які підпадають під дію даного Правила, згадуються в загальних положеннях до розділів або груп (наприклад, розділ XVI та групи 44,86,87 та 89).

(суміші та сполучення матеріалів або речовин)

XI. Суть цього Правила полягає в тому, щоб розширити будь-яку товарну позицію, яка відноситься до матеріалу або речовини, включивши до неї суміші або сполучення даного матеріалу або речовини з іншими матеріалами або речовинами.

XII. Це, однак, розширює товарну позицію не настільки, щоб включати до неї товари, які згідно з Правилом 1 не можна розглядати як такі, що відповідають опису в цій товарній позиції; це відбувається у тому випадку, коли добавка іншого матеріалу або речовини лишає ці товари відмітної ознаки тих видів товарів, які зазначені у цій товарній позиції.

XIII. Як слідство із цього Правила, суміші та сполучення матеріалів або речовин та товари, виготовленні з більш ніж одного матеріалу або речовини, якщо вони, на перший погляд, можуть бути віднесені до двох або більше товарних поpцій, повинні класифікуватися згідно з принципами правила 3.

3а) Перевага віддається тій товарній позиції, яка містить найбільш конкретний опис товару порівняно з товарними позиціями з більш загальними описами. Однак, коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів або речовин, які входять до складу сумішей або багатокомпонентних виробів, або тільки до окремим елементів товарів, представлених у наборі для роздрібного продажу, то ці товарні позиції повинні розглядатися як рівні по відношенню до цих виробів, навіть якщо одна з них і містить більш детальний або повний чи точний опис виробу.

3б) Суміші, багатокомпонентні вироби, які складаються з різних матеріалів або виготовлені зрізних компонентів, та товари, представлені у наборах для роздрібного продажу, які поможуть класифікуватися згідно з Правилом За, класифікуються по тим матеріалам або складовим частинам, які визначають їх основні ознаки, якщо такий принцип можназастосувати.

3в) Товари, які поможуть бути класифіковані згідно з положеннями Правил 3а та 3б, класифікуються в останній (яка має найбільший порядковий номер) з тих, що розглядаються товарними позиціями.

Товари, які не можуть бути класифіковані згідно з наведеними вище Правилами, класифікуються у товарній позиції, яка відовідала б найбільш подібним (близьким) товарам, які розглядаються.

І. Це Правило поширюється на товари, які не можуть бути класифіковані згідно з Правилами 1-3. Воно передбачає класифікацію цих товарів у товарній позиції, до якої відносяться найбільш близькі до них товари.

ІІ. При класифікації згідно з Правилам 4 представлені товари необхідно зіставити з аналогічними товарами, для того, щоб визначити ті товари, до яких перші є найбільш близькими. Представлені товари класифікуються у тій же товарній позиції, що і товари, до яких вони є найбільш близькими.

III. Схожість товарів може залежати від багатьох факторів, таких як вид, характерна особливість, призначення.

Як доповнення до згаданих вище положень по відношенню до нижче зазначених товарів повинні застосовуватись наступні правила.

а) Футляри для фотоапаратів, музичних інструментів, зброї, креслярського приладдя, намист та аналогічна тара (упаковка), яка має особливу форму та призначена для зберігання відповідних виробів або наборів виробів, придатна для довгострокового використання та подана разом з виробами, для яких вона призначена, повинна класифікуватися разом з виробами, які не упаковані. Однак це правило не застосовується до тари (упаковки), яка утворюючи з упакованими виробами єдине ціле, надає останнім суттєво інший характер.

б) Згідно з положеннями наведеного вище Правила 5а, пакувальний матеріал та пакувальні контейнери, поставлені разам з товарами, повинні класифікуватися разом, якщо вони такого типу, який звичайно використовується для пакування даних товарів. Однак це положення не є обов’язковим, якщо такий пакувальний матеріал або пакувальні контейнери явно придатні для повторного використання.

Для юридичних цілей класифікація товарів у субпозиціях будь-якої товарної позиції визначається у відповідності з найменуваннями таких субпозицій та будь-яких зв’язаних з ними приміток, а також положеннями вищезгаданих правил, при умові, що лише субпозиції на одному рівні є порівняльними. Для цілей цього Правила також можуть застосовуватись відповідні пояснення та примітки до Розділів та Груп, якщо у контексті не обумовлено інше.

Источник

• ← звиад арабули практика омоложения организма
• звіт з виробничої практики механіка →