звіт про проходження виробничої практики
Звіт-щоденник про проходження виробничої практики із спеціальності процеси, машини та обладнання
ЗВІT-ЩОДЕННИК про проходження виробничої практики“В підприємствах АПК” із спеціальності 6.100102 «Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва.
НАПРАВЛЕННЯ НА ПРАКТИКУ СТУДЕНТА
прізвище, ім’я, по батькові
назва навчального закладу
3. Факультет, кафедра ____________________________________________________
курс ________________ група __________________
4. На виробничу практику _________________________________________________
5.Термін практики з ____ _____________ по _____ ________________ 201_ р.
6.Micцe проходження практики ____________________________________________
від навчального закладу________________________________________________
прізвище, iм’я, по батькові, посада
ВІДМІТКА ПРО ПРИБУТТЯ СТУДЕНТА НА MICЦE ПРАКТИКИ, ВИБУТТЯ
1.Прибув на місце практики «____» _____________________ 201_ р.
2.Призначено на робоче місце ________________________________________________
3.Керівником практики від підприємства (установи) призначено ____________________________
прізвище, iм’я, по батькові, посада
М. П. Керівник підприємства
4. Приступив до роботи з «_____» ____________________ 201_ р.
Керівник практики від підприємства (установи) _______________________________
5. Вибув до навчального закладу «____» _____________________ 201_ p.
М. П. Керівник підприємства
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Завдання виробничої практики: формування професійних навиків із спеціальності, закріплення, розширення i систематизація знань, одержаних під час вивчення спеціальних дисциплін на основі аналізу діяльності конкретного підприємства, придбання практичного досвіду, розвиток професійного мислення, прищеплення умінь організаторської суспільно-громадської діяльності у трудовому колективі.
Базами виробничої практики можуть бути передові господарства, підприємства агропромислового комплексу, тваринницькі ферми, комплекси, виробничі підрозділи навчальних закладів i науково-дослідних установ та підприємств різних форм власності, діяльність яких відповідає профілю спеціалізацій студентів.
3 базовими господарствами i підприємствами укладається договір (сторінка 30-31) на підставі діючого Положення та інструкцій з питань практичного навчання.
Під час виробничої практики студенту видається індивідуальне завдання на вивчення окремих питань, пов’язаних з даним виробництвом. Зміст завдання визначається, виходячи із характеру робота, що виконується студентами на робочому місці. індивідуальне завдання розробляється предметними (цикловими) комісіями.
Згідно з програмою виробничої практики, навчальним закладом розробляються робочі плани іі проходження в залежності від рекомендованих баз практики і вимог, що ставляться до практичної підготовки бакалаврів, з врахуванням спеціалізації.
Робочий план повинен охоплювати вci види робіт, передбачених програмою, з урахуванням специфіки базового господарства. У плані вказуються робочі місця, які повинні займати студенти, види i терміни роботи на кожному з них, з урахуванням спеціалізацій. Необхідно передбачити вивчення всіх питань виробничої діяльності підприємства (господарства), а також виробничі екскурсії, що проводяться з метою ознайомлення студентів з новою технікою i технологією. Екскурсії проводяться на передові підприємства (господарства).
Навчальні заклади здійснюють навчально-методичне керівництво виробничою практикою. На місця проходження практики, керівник навчального закладу направляє для керівництва практикою викладачів.
Вони беруть участь у розподілі i переміщенні студентів на робочі місця (посади), згідно з програмою практики, здійснюють контроль за виконанням планів, консультують студентів, а також надають їм методичну допомогу у виконанні індивідуальних завдань веденні звіту — щоденника.
Відповідальність за організацію виробничої практики покладається на керівника підприємства, а загальне керівництво — на одного із провідних спеціалістів, які забезпечують практику студентів, надають їм необхідну допомогу, турбуються про умови їх праці i побуту, дають відгуки про виробничу і громадську роботу студентів і одержані ними практичні вміння, а також висновки про звіти-щоденники.
Безпосереднє керівництво практикою студентів в тракторних бригадах, на пунктах технічного обслуговування, майстернях (фермах, цехах, дільницях тощо) покладається на постійно працюючих в них спеціалістів, які зобов’язані забезпечити виконання програми практики i дати оцінку роботи студента.
Під час проходження виробничої практики студенти повністю виконують правила внутрішнього трудового розпорядку, що діють в господарстві (на підприємстві). На них також розповсюджується загальне трудове законодавство. Студенти ведуть звіти-щоденники, в яких кожен день записують перелік основних робіт, що виконуються, дається опис технологічних процесів, організації робіт на дільницях проходження практики, а також доручення, що виконують студенти по суспільній практиці.
До звіту-щоденника додаються схема технологічного процесу, опис особистих спостережень, зауваження, висновки i побажання, креслення, ескізи тощо.
Звіт-щоденник після закінчення практики подається в навчальний заклад з висновками керівника практики від підприємства (господарства).
3віт за практику захищається студентами перед комісією, що призначається заступником директора з практичного навчання, до складу якої входять викладачі спеціальних дисциплін, керівники практики від баз практик.
Студенти, які не пройшли виробничої практики або одержали від підприємства (господарства) негативний відгук, не одержали оцінки за практику відраховуються з навчального закладу.
3 урахуванням спеціалізації і зональних умов у програму виробничої практики можуть бути внесені відповідні корективи.
Обов’язки керівника бази практики
1. Призначити наказом кваліфікованого спеціаліста для безпосереднього керівництва практикою.
2. Створити необхідні умови для виконання студентами програми практики, не допускати використання їх на посадах та роботах, що не відповідають програмі практики та майбутній спеціальності.
3. Забезпечити студентам умови безпечної роботи на кожному робочому місці. Проводити обов’язкові інструктажі з охорони праці.
3абезпечити спецодягом, запобіжними засобами, лікувально — профілактичним обслуговуванням за нормами, встановленими для штатних працівників.
4. Надати студентам-практикантам і керівникам практики від навчального закладу можливість користуватись лабораторіями, кабінетами, майстернями, бібліотекою, технічною та іншою документацією, необхідною для виконання програми практики.
5. Забезпечити облік виходів на роботу студентів — практикантів. Про вci порушення трудової дисципліни внутрішнього розпорядку та про інші порушення повідомляти у навчальний заклад.
6. Після закінчення практики дати характеристику студенту — практиканту.
РОБОЧИЙ ПЛАН проходження виробничої практики студентів механічного факультетуза спеціальністю 6.100102 «Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва»
| Об’єкт практики | Робота, яку слід виконати | Кількість днів за навчальною програмою |
| 1. Господарство | Ознайомитись із підприємством (господарством), коротка історія, структура управління. Функції спеціалістів. 3агальна схема техобслуговування ремонту машин. Правила внутрішнього розпорядку, охорона праці та навколишнього середовища | 1 |
| 2. Машинний двір тракторної бригади | Ознайомитись із розміщенням техніки на машинному дворі, порядком прийому, постановки на зберігання, доглядом i видачею машин, технічною документацією. Ознайомитись із майданчиком для комплектування налагодження машинно-тракторних |
агрегатів. Підбір машин, комплектування i налагодження агрегатів
пункт технічного обслуговування машин
машин. Аналіз недоліків, виявлених у процесі роботи i пропозиції щодо їх усунення. Дотримання правил техніки безпеки i виробничої санітарії
(сіно). 3бирання просапних культур. Приймання, перевірка технічного стану комбайна. Контроль робота комбайна. Звіт про виконану роботу
Обговорено на засіданні кафедри сільськогосподарської техніки
Протокол № 11 від ” 20 ” травня 2010 р.
Під час проходження виробничої практики щоденно робити записи в щоденнику за нижчеподаною формою.
Перелік додатків до звіту-щоденника
ОЦІНКА ПРО ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ СТУДЕНТОМ
Дати оцінку пройденої виробничої практики. Які позитивні сторони з досвіду роботи підприємства (господарства) виявлено i вивчено вами під час практики? Яку допомогу ви надали інженерно-технічній службі підприємства (господарства)?
ВИСНОВКИ ЩОДО ЗАХИСТУ 3BITУ-ЩОДЕННИКА
Звіт про проходження виробничої практики
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
«ПРИБРЕЖНЕНСЬКИЙ АГРАРНИЙ КОЛЕДЖ»
Звіт-щоденник проходження виробничої переддипломної практики
ІЗ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 5.10010102 “МОНТАЖ,
ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА РЕМОНТ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИХ
УСТАНОВОК В АГРОПРОМИСЛОВОМУ КОМПЛЕКСІ“
Студента групи ________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
(назва навчального закладу)
Місце проходження практики____________________________
Термін практики з ________________ по _________________
Від навчального закладу________________________________
КЕРІВНИК БАЗИ ПРАКТИКИ ПОВИНЕН:
1. Наказом призначити кваліфікованого спеціаліста для безпосереднього керівництва практикою.
2. Створити необхідні умови для виконання студентами програми практики; не допускати використання їх на посадах та роботах, що не відповідають програмі практики й майбутній спеціальності.
3. Забезпечити умови безпечної роботи студентів на кожному робочому місці. Проводити обов’язкові інструктажі з охорони праці. Забезпечити спецодягом, запобіжними засобами, лікувально-профілактичним обслуговуванням за нормами, встановленими для штатних працівників.
4. Надати студентам-практикантам і керівникам практики від навчального закладу можливість користуватись лабораторіями, кабінетами, майстернями, бібліотекою, технічною та іншою документацією, необхідною для виконання програми практики.
5. Забезпечити контроль за проходженням практики студентів. Про всі порушення трудової дисципліни, внутрішнього розпорядку та про інші порушення повідомляти навчальний заклад.
6. Дати характеристику на кожного студента-практиканта.
(Наказ Міністерства освіти України Від 8 квітня 1993 р. № 93)
Мета та завдання практики
Виробнича переддипломна практика завершує процес підготовки молодого спеціаліста до самостійної роботи в галузі електрифікації і автоматизації сільського господарства. Вона є заключною ланкою практичної підготовки спеціалістів перед дипломним проектуванням.
Під час виробничої переддипломної практики студенти повинні узагальнити і поглибити знання, одержані в процесі навчання, ознайомитись безпосередньо в сільськогосподарських та ремонтно-обслуговуючих підприємствах з новою технологією, організацією та технологією виробництва, набути умінь і навичок роботи із спеціальності, грамотно зібрати і підготувати матеріал для дипломного проектування.
Під час практики студенти працюють помічниками /дублерами/ молодшого спеціаліста, а також інших керівників сільського господарства, експлуатаційного або електроремонтного підприємства.
При цьому вони повинні:
1.1. Після прибуття на місце проходження виробничої практики одержати документи на працевлаштування.
1.2. Пройти інструктаж з техніки безпеки на виробництві до початку практики.
1.3. Підпорядковуватися діючим в господарстві правилам внутрішнього розпорядку дня.
1.4. Виконувати всі завдання, які передбачені програмою практики.
1.5. Добросовісно відноситись до праці, дотримуватися правил охорони праці і навколишнього середовища.
1.6. Систематично вести звіт-щоденник.
1.7. Брати участь у раціоналізаторській роботі і громадському житті колективу.
1.8. Зібрати необхідні матеріали для дипломного проектування.
Щоденний контроль за виконанням програми практики здійснюється керівниками практики від підприємства /господарства/ перевіряється і оцінюється якість роботи практикантів та виявляється рівень набутих ними практичних навичок.
Керівниками практики від підприємства зобов’язані бути головні енергетики, інженери-електрики, техніки-електрики господарств /підприємств/.
Під час практики студенти складають звіт-щоденник, який є звітом про виробничу переддипломну практику. Після закінчення практики разом з матеріалами, зібраними до дипломного проектування, звіт-щоденник подають у навчальний заклад. Керівник практики від підприємства /господарства/ повинен зробити висновок про якість проходження практики студентом.
Під час практики студент готує матеріал для дипломного проектування відповідно до переліку питань, передбачених завданням на дипломне проектування.
Студенти, яку не пройшли виробничої переддипломної практики або одержали від господарства /підприємства/ негативний відгук, не одержали заліку з практики, до дипломного проектування не допускаються і направляються на практику повторно.
НАБУТТЯ УМІНЬ
Після проходження переддипломної практики студент повинен Вміти:
Організувати роботу з монтажу, раціональної експлуатації і поточного ремонту електроустановок, електрообладнання і засобів автоматизації, яке використовується у сільськогосподарському виробництві.
Визначити економічно вигідні режими роботи електрообладнання і ефективно використовувати електричну енергію в с.-г. виробництві.
Розробляти графіки проведення планово-запобіжних ремонтів, профілактичних оглядів електроустановок і електрообладнання, організувати їх виконання.
Складати кошториси на монтаж і ремонт електроустановок на електрообладнання, оформляти наряди на виконання робіт.
Самостійно проводити монтаж і налагодження електрообладнання, а також керувати електроустановками, налагоджувати їх на різні режими роботи.
Володіти прийомами діагностики електроустановок, електрообладнання та безпосередньо брати участь у проведенні операцій технічного обслуговування і ремонту електрообладнання і засобів автоматизації.
Вміти використовувати контрольно-вимірювальні прилади та інструменти.
Складати поточні і річні звіти з технічної експлуатації та ремонту електроустановок і електрообладнання.
Оформляти наряд-допуск для виконання робіт у діючих електроустановках і здійснювати допуск ремонтної бригади до роботи.
Приймати грунтовні рішення, контролювати їх виконання.
Впроваджувати досягнення науки і передового досвіду у виробництві.
Здійснювати контроль за додержанням правил охорони праці, пожежної безпеки та навколишнього середовища.
Визволяти ушкодженого від дії електричного струму.
Подавати потерпілому першу долікарську допомогу при ушкодженні електричним струмом, при опіках, пораненні, кровотечі.
Систематизувати матеріал із виконання індивідуального завдання для дипломного проектування.
Організовувати ефективне використання електричної енергії.
Розподіл часу переддипломної практики
Кількість годин, дні
Ознайомлення з підприємством
Інструктажі з безпеки праці
Робота дублером молодшого спеціаліста техніка-електрика
Систематизація матеріалу згідно з темою дипломного
1. Тривалість робочого тижня в період переддипломної практики 40 година.
2. При наявності в господарстві вакантних місць студенти можуть займати штатну посаду, якщо робота на цій посаді буде задовольняти вимоги практики.
Зміст практики
Ознайомлення з підприємством, інструктаж з безпеки праці (1 день).
Ознайомлення з підприємством, бесіда з керівником підприємства і головним інженером, інструктаж з техніки безпеки, вивчення режиму роботи. Ознайомлення з досвідом виробництва с.-г. продукції, виробничими підрозділами, енергетичними показниками господарства, роботою служби енергетики, її структурою, станом електрифікації виробничих процесів.
Ознайомлення з принципом керування в господарстві організацією інженерної служби підрозділу, використання електрообладнання, матеріально-технічне постачання, ремонт і технічне обслуговування техніки. Організація праці і її нормування, система оплати праці і стимулювання, основи господарського розрахунку, орендні відносини. Визначення і аналіз основних техніко-економічних показників підприємства і його основних підрозділів.
Вступний інструктаж з техніки безпеки (програма вступного інструктажу, хто його проводить, як оформляється).
ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ВСТУПНОГО ІНСТРУКТАЖУ
1. Загальні відомості про підприємство, характерні особливості виробництва.
2. Загальні правила поведінки працюючих на території підприємства, у виробничих та допоміжних приміщеннях. Розташування основних цехів, служб допоміжних приміщень.
3. Основні положення Закону “ Про охорону праці”, Кодексу законів про працю та інших нормативних актів про охорону праці.
3.1. Трудовий договір, робочий час та час відпочинку, Охорона праці жінок та осіб молодше 18 років. Колективний договір /угода/, пільги та відшкодування за важкі та шкідливі умови праці.
3.2. Правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства, відповідальність за порушення цих правил.
3.3. Система управління охороною праці, державний нагляд та громадський контроль за охороною праці на підприємстві:
· обов’язки роботодавця з охорони праці;
· обов’язки працівника щодо виконання вимог нормативних актів про охорону праці;
· права працівника з охорони праці при укладанні трудової угоди та під час роботи на підприємстві;
· відповідальність працівника за порушення вимог з охорони праці;
· попередні та періодичні методичні огляди;
· соціальне страхування від нещасних випадків та профзахворювань;
· навчання питань з охорони праці.
4. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які характерні для цього виробництва, особливості їх дії на працюючих, Методи та засоби запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, засоби індивідуального та колективного захисту, знаки безпеки та сигналізації. Порядок і норми видачі засобів індивідуального захисту.
5. Основні вимоги виробничої санітарії та особистої гігієни.
6. Обставини та причини окремих характерних нещасних випадків та аварій, які сталися на підприємстві та інших аналогічних виробництвах через порушення вимог безпеки.
7. Порядок розслідування та оформлення нещасних випадків та професійних захворювань.
8. Пожежна безпека. Способи та засоби запобігання пожежам, вибухам, аваріям, дії персоналу при їх виникненні. Діючі документи з питань пожежної безпеки.
Виробничі дільниці, які найбільш небезпечні в пожежному відношенні. Протипожежний режим. Загальнооб’єктивні та цехові інструкції про заходи пожежної безпеки. Способи застосування первинних засобів пожежогасіння.
9. Перша допомога потерпілому. Дії працюючих при виникненні нещасного випадку на дільниці, у цеху.
10. Дії працюючих при виникненні екстремальних ситуацій.
ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПІДПРИЄМСТВОМ
Записати назву господарства, повну адресу, назву найближчої залізничної станції та відстань до неї, назву відділення Держбанку і розрахунковий рахунок, відстань до районного центру. Зазначити грунтово-кліматичну зону, виробничий напрям господарства, кількість відділень, бригад, ферм.
Звіт з виробничої практики
1 Міністерство освіти і науки України ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ» ІНСТИТУТ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ ФАКУЛЬТЕТ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ Кафедра програмного забезпечення комп’ютерних систем Звіт з виробничої практики Період проходження з р. по Повна назва підприємства, де студент проходив практику Виконавець: С.В. Гаврилов, студент групи КНіт-09-1 Керівник практики від кафедри: В.А. Степанов, канд.техн.наук, доцент Керівник практики від підприємства: A.А. Степанов, інженер Дніпропетровськ 2013
2 ЗМІСТ ВСТУП. 1. Опис загальної структури та призначення підприємства, його складових частин, функції та призначення підрозділів, їх взаємний зв язок, функції, які виконують працівники підприємства 2 Опис апаратного забезпечення комп ютерних систем і мереж, яке використовується на підприємстві. 3. Опис загальної структури та призначення програмного забезпечення, яке використовується на підприємстві. 4. Індивідуальне завдання.. ВИСНОВКИ Список використаної літератури Додаток А. Код програми 3 2
4 спеціалізованого апаратного та програмного забезпечення комп’ютерних систем та мереж. 1. ОПИС ЗАГАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА, ЙОГО СКЛАДОВИХ ЧАСТИН, ФУНКЦІЇ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ ПІДРОЗДІЛІВ, ЇХ ВЗАЄМНИЙ ЗВ ЯЗОК, ФУНКЦІЇ, ЯКІ ВИКОНУЮТЬ ПРАЦІВНИКИ ПІДПРИЄМСТВА Українське державне підприємство поштового зв язку Укрпошта (УДППЗ Укрпошта ) є національним оператором поштового зв язку України згідно зрозпорядженням КМУ від 10 січня 2002 року. Діяльність УДППЗ Укрпошта регламентується Законом України Про поштовийзв язок, іншими Законами України, атакожнормативними актами ВПС. Україна з 1947 року є членом Всесвітньогопоштового союзу (ВПС), двічі обиралась і нині входить до складу Адміністративної ради, вищоговиконавчого органу ВПС. У 1991 роціадміністраціязв язкуукраїниувійшла до Регіональноїспівдружності в галузізв язку (РСЗ), з 1994 року УДППЗ Укрпошта є членом Асоціаціїєвропейськихдержавнихпоштовихоператорів PostEurop. Укрпоштафункціонує як самостійнагосподарськаодиниця з 1994 року, коли галузьзв язку в результатіреформуваннябуларозподілена на поштовий та електрозв язок. Тодібулоутворено два об єднання, у тому числіукраїнськеоб єднанняпоштовогозв язку Укрпошта, яке в липні 1998 року реорганізовано в нинідіюче УДППЗ Укрпошта згідно з ПрограмоюреструктуризаціїУкрпошти, затвердженоюпостановоюкабінетуміністрівукраїнивід за 1. Доскладупідприємствавходять 31 філіалів (27 регіональнихдирекцій, утомучислідвіміських КиївськатаСевастопольська, Дирекціязобробленнятаперевезенняпошти, дирекція «Автотранспошта», дирекція «Видавництво «МаркаУкраїни», дирекція «Головнийнавчальнийцентр «ЗеленаБуча»). 4
6 автоматизаціїобробкитехнологічної і фінансовоїдокументації. Швидкими темпами впроваджуєтьсякомп ютернатехніка на робочихмісцяхобслуговуванняклієнтів, щодаєзмогурозширювати номенклатуру послуг та підвищуватиїхякість. УДППЗ Укрпошта бере участь уреалізаціїнаціональноїпрограмиінформатизації ЕлектроннаУкраїна. Йдецілеспрямована робота зістворенняв об єктахпоштовогозв язкуінтернетпунктів з метою забезпечення доступу широких верствнаселення до всесвітньоїінформаційноїмережі. Нині у філіалахпідприємствадіють 78 таких пунктів, плануєтьсяпрацювати в цьомунапрямку і надалі. ВажливимнапрямомдіяльностіУкрпошти є вдосконаленняорганізаційнотехнологічноїструктурипідприємства. НинірозпочатореалізаціюПрограмиоптимізаціїмережіпоштовогозв язку, щовключаєпроведення широкомасштабного комплексу робіт, спрямованих на підвищенняефективностівиробництва, поліпшенняякостінаданняпослуг та скороченнянепродуктивнеихвитрат. Суть оптимізаціїполягає в реорганізаціїрайоннихвузлівзв язку шляхом їхукрупнення і створенняміжрайоннихвузловихцентрів, побудованих за принципом функціональноїдоцільності, а не за адміністративнотериторіальнимподіломрегіонівукраїни. Підприємство є стабільною структурою, щомаєдавнітрадиції, користуєтьсядовіроюнаселення, забезпечуєдоступністьпослуг на всійтериторіїдержави. 6
9 до розділюваних ресурсів усіх комп’ютерів, об’єднаних у мережу. Всі інші вимоги продуктивність, надійність, сумісність, керованість, захищеність, розширюваність і масштабованість зв’язані з якістю виконання цієї основної задачі. Хоча всі ці вимоги дуже важливі, часто поняття «якість обслуговування» (QualityofService, QoS) комп’ютерної мережі трактується більш вузько у нього включаються тільки дві найважливіші характеристики мережі продуктивність і надійність. Незалежно від обраного показника якості обслуговування мережі існують два підходи до його забезпечення. Перший підхід, мабуть, покажеться найбільш природним з погляду користувача мережі. Він полягає в тому, що мережа (точніше, персонал який її обслуговує) гарантує користувачу дотримання деякої числової величини показника якості обслуговування. Наприклад, мережа може гарантувати користувачу А, що кожен з його пакетів, посланих користувачеві В, буде затриманий мережею не більш, ніж на 150 мс. Або, що середня пропускна здатність каналу між користувачами А і В не буде нижче 5 Мбіт/с, при цьому канал буде допускати пульсацію трафіка в 10 Мбіт на інтервалах часу не більш 2 секунд. Технології framerelay і АТМ дозволяють будувати мережі, що гарантують якість обслуговування по продуктивності. Другий підхід полягає в тому, що мережа обслуговує користувачів відповідно до їхніх пріоритетів. Тобто якість обслуговування залежить від ступеня привілейованості користувача чи групи користувачів, до якої він належить. Якість обслуговування в цьому випадку не гарантується, а гарантується тільки рівень привілеїв користувача. Таке обслуговування називається обслуговуванням besteffort з найбільшим старанням. Мережа намагається по можливості більш якісно обслужити користувача, але нічого при цьому не гарантує. За таким принципом працюють, наприклад, локальні мережі, побудовані на комутаторах із пріоритезацією кадрів. 9
10 Продуктивність Потенційно висока продуктивність це одне з основних властивостей розподілених систем, до яких відносяться комп’ютерні мережі. Ця властивість забезпечується можливістю розпаралелення робіт між декількома комп’ютерами мережі. На жаль, цю можливість не завжди вдається реалізувати. Існує кілька основних характеристик продуктивності мережі: час реакції; пропускна здатність; затримка передачі і варіація затримки передачі. Час реакції мережі є інтегральною характеристикою продуктивності мережі з погляду користувача. Саме цю характеристику має на увазі користувач, коли говорить: «Сьогодні мережа працює повільно». У загальному випадку час реакції визначається як інтервал часу між виникненням запиту користувача до якої-небудь мережної служби й одержанням відповіді на цей запит. Очевидно, що значення цього показника залежить від типу служби, до якої звертається користувач, від того, який користувач і до якого сервера звертається, а також від поточного стану елементів мережі завантаженості сегментів, комутаторів і маршрутизаторів, через які проходить запит, завантаженості сервера і т.п. Тому є сенс використовувати також і середньозважену оцінку часу реакції мережі, усереднюючи цей показник по користувачам, серверам і за часом дня (від якого в значній мірі залежить завантаження мережі). Час реакції мережі звичайно складається з декількох складових. У загальному випадку в нього входить час підготовки запитів на клієнтському комп’ютері, час передачі запитів між клієнтом і сервером через сегменти мережі і проміжне комунікаційне устаткування, час обробки запитів на сервері, час передачі відповідей від сервера клієнту і час обробки одержуваних від сервера 10
11 відповідей на клієнтському комп’ютері. Зрозуміло, що користувача розкладання часу реакції на складові не цікавить йому важливий кінцевий результат; однак для мережного фахівця дуже важливо виділити з загального часу реакції складові, відповідним етапам мережної обробки даних, передачу даних від клієнта до сервера через сегменти мережі і комунікаційне устаткування. Пропускна здатність відображає обсяг даних, переданих мережею чи її частиною за одиницю часу. Пропускна здатність вже не є користувацькою характеристикою, тому що вона говорить про швидкість виконання внутрішніх операцій мережі передачі пакетів даних між вузлами мережі через різні комунікаційні пристрої. Зате вона безпосередньо характеризує якість виконання основної функції мережі транспортування повідомлень і тому частіше використовується при аналізі продуктивності мережі. Найчастіше при проектуванні, настроюванні й оптимізації мережі використовуються такі показники, як середня і максимальна пропускні здатності. Середня пропускна здатність окремого елемента чи всієї мережі дозволяє оцінити роботу мережі на великому проміжку часу, протягом якого в силу закону великих чисел піки і спади інтенсивності трафіку компенсують один одного. Максимальна пропускна здатність дозволяє оцінити можливості мережі справлятися з піковими навантаженнями, характерними для особливих періодів роботи мережі, наприклад ранкових годин, коли співробітники підприємства майже одночасно реєструються в мережі і звертаються до розділюваних файлів і баз даних. Пропускну здатність можна вимірювати між будь-якими двома вузлами мережі, наприклад між клієнтським комп’ютером і сервером, між вхідним і вихідним портами маршрутизатора. Для аналізу і настроювання мережі дуже корисно знати дані про пропускну здатність окремих елементів мережі. Важливо відзначити, що через послідовний характер передачі пакетів різними елементами мережі загальна пропускна здатність мережі будь-якого складеного шляху в мережі буде дорівнювати мінімальній з пропускних 11
12 здатностей складових елементів маршруту. Для підвищення пропускної здатності складеного шляху необхідно в першу чергу звернути увагу на самі повільні елементи у даному випадку таким елементом, швидше за все, буде маршрутизатор. Варто підкреслити, що коли переданий по складеному шляху трафік буде мати середню інтенсивність, яка перевершує середню пропускну здатність самого повільного елемента шляху, то черга пакетів до цього елемента буде рости теоретично до нескінченності, а практично доти, поки не заповнитися його буферна пам’ять, а потім пакети просто почнуть відкидатися і губитися. Звичайно при визначенні пропускної здатності сегмента чи пристрою в переданих даних не виділяються пакети якогось визначеного користувача, чи додатка комп’ютера підраховуєтьс-я загальний обсяг переданої інформації. Проте для більш точної оцінки якості обслуговування така деталізації бажана, і останнім часом системи керування мережами всі частіше дозволяють її виконувати. Надійність і безпека Однієї з перших цілей створення розподілених систем, до яких відносяться й КМ, було досягнення більшої надійності в порівнянні з автономними ПК. Для оцінки надійності складних систем застосовується такий набір характеристик, зокрема: готовність, цілісність даних, узгодженість, імовірність доставки пакета, безпека, відмовостійкість. Готовність, коефіцієнт готовності (availability) означає частку часу, протягом якого система може бути використана. Готовність може бути поліпшена шляхом введення надмірності в структуру системи: ключові елементи системи повинні існувати в декількох екземплярах, щоб при відмові одного з них функціонування системи забезпечували інші. Щоб систему можна було віднести до високонадійних, вона повинна як мінімум мати високу готовність, але цього недостатньо. Необхідно забезпечити цілісність даних і захист їх від спотворень. Крім цього, повинна підтримуватися 12
13 узгодженість (несуперечність) даних, наприклад, якщо для підвищення надійності на декількох файлових серверах зберігається кілька копій даних, то потрібно постійно забезпечувати їхню ідентичність. Оскільки мережа працює на основі механізму передачі пакетів між кінцевими вузлами, то однією з характеристик надійності є імовірність доставки пакета вузлу призначення без спотворень. Поряд з цією характеристикою можуть використовуватися й інші показники: імовірність втрати пакету, імовірність спотворення окремого біта переданих даних, співвідношення загублених пакетів до доставленого. Іншим аспектом загальної надійності є безпека (security), тобто здатність системи захистити дані від несанкціонованого доступу. У розподіленій системі це зробити набагато складніше, ніж у централізованій. Іншим вразливим місцем можуть бути залишені без догляду персональні комп’ютери. Крім того, завжди є потенційна погроза взлому захисту мережі від неавторизованих користувачів, якщо мережа має виходи в глобальні мережі загального користування. Ще однією характеристикою надійності є відказостійкість (faulttolerance). У мережах під відказостійкістю розуміється здатність системи приховати від користувача відмову окремих її елементів. Наприклад, якщо копії таблиці бази даних зберігаються одночасно на декількох файлових серверах, то користувачі можуть просто не помітити відмову одного з них. Розширюваність (extensibility) означає можливість порівняно легкого додавання окремих елементів мережі (користувачів, комп’ютерів, додатків, служб), нарощування довжини сегментів мережі і заміни існуючої апаратури більш потужною (продуктивною). При цьому принципово важливо, що легкість розширення системи іноді може забезпечуватися в деяких дуже обмежених межах. Масштабованість (scalability) означає, що мережа дозволяє нарощувати кількість вузлів і довжину зв’язків у дуже широких межах, при цьому продуктивність мережі не погіршується. Для забезпечення масштабованості мережі доводиться застосовувати додаткове комунікаційне устаткування і 13
18 ІНДІВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ Під час проходження виробничої практики на підприємстві індивідуальним завданням була розробка програми, яка автоматизувала процес створення сортувальної таблиці передплатних видань. Завдання наступне: в районі є 28 відділень зв язку. Нехай 1-ше відділення виписало 30 примірників, 2-ге 40, 3-тє 25, 4-те 5, інші не виписали жодного; в загальному всі відділення виписали 100 примірників якогось видання. В такому вигляді до Львівської дирекції і йде замовлення на передплачене видання ( нам потрібно 100 примірників певного видання ). При цьому інформація про конкретного замовника заноситься до спеціальної картотеки форм СП-5 ( 1-ше відділення замовило 30 примірників певного видання і т.д.). На наступному етапі з заданою періодичністю видання починає надходити з обласної дирекції. Приходить воно у вигляді стосу з ста примірників. Для того, щоб знати, скільки примірників перенаправити у певні районні відділення нам потрібна сортувальна таблиця наступного вигляду: Відділення1 Відділення2 Відділення3. Відділення 28 Видання Видання Видання Створюється вона на основі даних карток СП-5 з картотеки. Заповнення такої таблиці трудомісткий процес: одна людина витрачає на нього в середньому годин, тобто це приблизно 3-4 дні безперервної клопіткої роботи. За умови автоматизації цього процесу за допомогою комп ютерної техніки, створення такої таблиці займе приблизно 4-6 годин за умови введеної картотеки форм СП-5. 18
19 Реалізація. Дане завдання я розділив на дві частини: створення картотеки періодичних видань і підтримання її в актуальному стані; формування сортувальної таблиці. Мовою реалізації була вибрана мова Web-програмуваняPHP. Перша частинапрограми складається з кількох модулів. Спочатку користувач вводить в Web-формі індекс потрібного видання; дані з форми попадають в скріпт, якийперевіряє коректність введеного індексу (введений індекс порівнюється з індексами всіх передплатних видань України, для цього існує спеціальний електронний каталог видань в вигляді файлу бази даних), також, користувач заповнює виведену форму СП-5 для заданого видання. Після виконання цього скріпта керування передається іншому модулю: цей модуль вносить введені дані з Web-форми, створеної попереднім скріптом в файл бази даних (DataBaseFile). Друга частина програми складається з двох скріптів: перший створює на основі файлів картотеки форм СП-5 сортувальну таблицю у вигляді файла баз даних, інший виводить дані з цього файлу в вигляді придатному для друку. 19
20 ВИСНОВКИ Виробнича практика є джерелом накопичення практичного досвіду роботи по вибраній спеціальності та закріплення теоретичних знань. Вона відіграє важливу роль у підготовці спеціалістів високого рівня, які б володіли сучасними технологіями, вміло використовували методологію та методики проектування інформаційних систем В ході проходження виробничої практики було проведено дослідження об єкта, його структури та функцій, наявного апаратного та програмного забеспечення і комплексу задач, що вирішується ним. Також було проведено ознайомлення з технологічними процесами складання, монтажу, налагодження і тестування комп’ютерних мереж. На основі аналізу існуючих апаратних та програмних засобів були виявленні недоліки побудови існуючого комплексу апаратно-програмних засобів та намічені шляхи виправлення даної ситуації. 20